«Вдалий виїзд – це коли наші люди неушкоджені, а окупанти – знищені», - аеророзвідник зведеного батальйону НПУ з позивним «Рус»

31-річний Руслан Дробот несе службу в зведеному батальйоні Нацполіції «Захід» уже два роки. 

Раніше був інструктором з бойової спеціальної підготовки, після повномасштабного вторгнення брав участь в обороні Києва.

У батальйоні «Захід» він - керівник аеророзвідки.

Розповідає, що знання про аеророзвідку освоїв сам, а закріплював їх уже на практиці. 

За час служби в підрозділі мистецтву аеророзвідки «Рус» навчив майже три сотні бійців. А це – справді мистецтво. Бо аеророзвідка вимагає неабиякої скурпульозності та відповідальності. Спершу кілька днів триває підготовка на полігоні, а потім, близько місяця, хлопці відпрацьовують навички безпосередньо під час бойових виїздів разом з інструктором-керівником.

Після цього бійці вже можуть виїжджати на завдання самостійно.

«Головне, що потрібно, аби стати аеророзвідником, - це мати бажання нищити ворога і працювати», - впевнений «Рус».

Окрім безпосередньої аеророзвідки, тобто розвідування схованок ворогів та їх техніки, група Руслана коригує артилерійські удари та безпосередньо вражає цілі дронами-камікадзе.

Для цього бійці ретельно готуються, шукають місце дислокації, належно його облаштовують. З собою вони беруть не лише дрони, а й антени, кабелі, батареї, старлінк, засоби зв’язку, радіостанції, джерела живлення, освітлення, РЕБи і таке інше. 

Щодо РЕБів, то вони надзвичайно важливі на війні, і дуже добре, що наразі налагоджується їхнє масове виробництво, як і дронів. «Однак війна чим далі, тим стає більш технологічною. Якщо брати харківську наступальну операцію, то тоді була одна модель роботи, були одні аналогові антени. Зараз все це розвивається набагато швидшими темпами, і нам потрібні потужніші РЕБи», - зазначає боєць.

Пригадує, що найнебезпечніше було працювати в Бахмуті, там були постійні обстріли. А одного разу поруч з Русланом застрягла ракета ГРАДа, яка, на щастя, не розірвалась.

Та небезпека не зупиняє бійця: він продовжує готувати нові позиції та навчати колег аеророзвідці.

«Головне для нас – доїхати на позицію, вразити ворога і повернутись цілими назад. Вдалий виїзд – це коли всі наші люди повернулись живі і знищили окупантів», - говорить Руслан.

Удома його чекають дружина та 7-річна донечка. Каже, що вони звикли, що чоловіка і тата майже ніколи немає. Триває запекла війна, він потрібен на лінії фронту. Але неодмінно повернеться до рідних з Перемогою.

Ольга Бузулук