Олександр Кирилюк: «Є справи, про які забути просто неможливо…»
Пенсіонер органів внутрішніх справ Олександр Кирилюк працював у карному розшуку на Волині 16 років. Офіцер розповідає, що після стількох років служби складається враження, що злодіїв, грабіжників, хуліганів і шахраїв бачив частіше, аніж своїх рідних.
Стати офіцером він мріяв з дитинства. Тому після школи охоче пішов на службу в армію за призивом.
«Служив у внутрішніх військах спеціального призначення. У військкоматі мені запропонували піти працювати в правоохоронні органи. І через рік подав документи до Львівського училища внутрішніх справ», – згадує оперативник.
На фото: Олександр Кирилюк, пенсіонер ОВС. Вийшов на пенсію у званні підполковника. Служба в ОВС – 16 років. Спеціалізація – тяжкі та особливо тяжкі злочини.
Після навчання Олександра призначили на службу в Луцьк на посаду оперуповноваженого карного розшуку. Відтоді він пройшов шлях від оперативника до начальника карного розшуку міста. На пенсію вийшов, перебуваючи на посаді начальника відділу розкриття майнових злочинів тодішнього УМВС України у Волинській області.
Каже, що хоча робота оперативника – не для кожного, він жодного разу не пожалкував про свій вибір.
«Фактично тих неповних 20 років служби я прожив на роботі. Приходиш додому – діти вже сплять, а збираєшся на роботу – діти ще сплять. Оперативники працюють і вдень, і вночі», – говорить Олександр Кирилюк.
За його словами, навіть незважаючи на великий обсяг роботи, є справи, про які забути просто неможливо. Одним із таких злочинів стало вбивство сім’ї пенсіонера ОВС Довжика у Камінь-Каширському районі.
«Як пригадую ті події, то і зараз мурашки по спині, жахлива була історія. Сам випадок стався у грудні 2015 року. У Камінь-Каширський відділ міліції надійшло повідомлення, що безслідно зникла сім'я. Постійно вдома був чоловік, дружина та їхній 10-річний син. І ось вони в один день зникли. Залишилося у дворі господарство – кури, гуси, в хліві, - свиня, корова…Люди звернули на це увагу, і повідомили в міліцію», - розповідає Олександр Кирилюк.
Правоохоронці відразу розпочали пошукові заходи, завели оперативні справи. Старший і середній сини Довжиків навчалися в Харкові.
«Тож я невідкладно виїхав до Харкова. З’ясувалося, що старший син сесію вже здав та поїхав додому. Окрім цього, стало відомо, що він поїхав у Росію разом із якимось «дядею Володею», який заборгував батькові гроші. Син, наче, мав привезти кошти в Україну. Ми оперативно встановили дані цього «дяді Володі». Він виявився уродженцем Камінь-Каширського району, кумом потерпілого, але тривалий час проживав у Росії», - згадує правоохоронець.
Тоді Олександр Кирилюк разом із начальником управління карного розшуку області вирушив до Москви, а звідти - у Ханти-Мансійський автономний округ, де і розшукали цього чоловіка.
«По дорозі ми отримали інформацію, що в лісі на Волині з вогнепальним пораненням знайшли одного із членів зниклої сім’ї. Мені вдалося вмовити підозрюваного поїхати зі мною в Україну. І за кілька днів ми були в Луцьку. Допитувати його вирішили із застосуванням поліграфа, і зловмисник, згодом, почав давати покази», - зазначив Олександр Кирилюк.
Підозрюваний розповів, що заборгував потерпілому значну суму грошей, близько 16 тисяч доларів, які він обіцяв передати старшим сином свого кума. Аби не повертати борг, поблизу Луцька, зловмисник застрелив його, потім повернувся у Камінь-Каширський район та застрелив самого Довжика, його дружину та 10-річного сина. Усіх закопав у лісі у різних місцях.
Під час проведення відтворення подій вдалося відшукати та відкопати усі тіла жертв, знайшли також і два пістолети, які зловмисник закопав на межі Маневицького та Любешівського районів.
«Перебуваючи у СІЗО, підозрюваний декілька разів змінював покази, однак, згодом суд прийняв остаточне рішення та засудив його до довічного позбавлення волі», - зазначив правоохоронець.
Сектор комунікації поліції Волинської області