Портал в режимі тестування та наповнення
«Упродовж років служби я спостерігаю, як жінки спростовують стереотип про «жінкам в поліції не місце», - Валентина Афанасьєва
Опубліковано 08 березня 2021 року о 11:07

Валентина Афанасьєва несе службу в поліції уже 16 років. Нині вона – майор поліції, заступниця начальника інспекторського відділу УОАЗОР ГУНП у Волинській області. До цього 10 років працювала в центрі громадських зв’язків.

Про мотивацію і не тільки

Ніколи не романтизувала роботу поліції (міліції), не малювала в своїй уяві її, як щось ідеальне для реалізації себе як жінки, оскільки на той час розуміла, що професія далеко не «жіноча». Форменний одяг для мене ніколи не був вирішальним орієнтиром у виборі цієї професії.

Для себе обрала скоріше те, що це щось складніше (робота не для всіх, не всі можуть), як виклик самій собі. Сказала собі: «Спробую, а чому б і ні». Тим більше, що на той час мій брат змінив професію учителя та став правоохоронцем. Це й додало мені впевненості у тому, що, отримавши диплом учителя, - це ще не «вирок» для роботи виключно за фахом.

Фрази на кшталт «жінкам в поліції не місце» не один раз чула із уст колег. На той час поняття гендерної дискримінації ще не набуло такої актуальності, напевно, тому стільки років довелося доводити зворотнє.

Перший раз на співбесіді у 2005 році при прийомі документів та оформленні справи на навчання (перепідготовку) мені слід було переконати одного із керівників відділку поліції, який розпочав наше спілкування саме з теми жінки в поліції (міліції), зокрема в проекції, як я себе в подальшому бачу в цій «системі». Я ж себе бачила, так і відповіла.

Упродовж 16 років служби я спостерігаю, як поступово жінки успішно спростували ці стереотипи.

Складнощі в роботі і як з ними боротися

Труднощі колись – якщо й вони були, то не сприймалися як труднощі, оскільки все долалося, я не скажу, що завжди і дуже легко. Кожну перешкоду сприймала як досвід, адже те, що мене надломлювало, однозначно робило сильнішою, надало рішучості у прийнятті життєвих рішень.

Труднощі зараз – найскладніше стає оптимально поєднувати роботу та особисте життя, зокрема знаходити час для сім’ї, для виховання дітей та для себе. Цей виклик на мене чекав, як і для багатьох інших жінок-поліцейських, після виходу із декретної відпустки.

Ні для кого не секрет, що ненормований робочий день мами-поліцейської стає приводом для сумних поглядів дітей, які чекають на тебе вдома. Незважаючи не те, що ми (чоловік теж поліцейський) не можемо з ними бути поруч завжди, ми обов’язково робимо все можливе, аби бути поруч тоді, коли це для них важливо, тоді коли треба.

Про цінність безцінної роботи

В першу чергу для мене цінні, здавалось би, звичні речі:

  • цінне кожне слово вдячності від незнайомих людей, яким допомогла у їх зверненні до органу поліції;
  • досвід та знання, які отримала за роки служби від своїх наставників, безумовно, вагомий по-особливому;
  • особисто для мене важлива командність в роботі, яку спільно виховуємо в колективі.

Беззаперечний факт, що робота в поліції, не залежно від того, хочеш цього чи ні, формує, змінює характер. 

У моєму випадку спостерігаю динаміку все-таки до переваги та домінування рис «сильного» вольового характеру – принциповості, рішучості, твердості... Жодним чином не дозволяю в собі погасити емоційну «жіночну» складову, те, що відрізняє нас, жінок, що притаманне лише нам. Незважаючи на те, що ми, жінки, сильні, але усі ми хочемо бути слабкими.

Про те, як поєднати непоєднуване і про натхнення

Мені хочеться повноцінно брати участь у навчанні та вихованні дітей, дати усі можливості для їхнього всебічного розвитку та самовдосконалення, розділяти їхні успіхи - у спортивних та навчальних досягненнях, іноді з ними побайдикувати, чи просто помріяти, або щось обговорити, наприклад, їх  враження від мультфільму, подорожі. Обов’язково приготувати з ними на вихідних щось смачне і дуже солодке (це вже традиція).

Вікенди та дозвілля намагаємося завжди проводити разом усією сім’єю – цінуємо кожну таку хвилину.

Робота у вихованні дітей теж накладає свій відбиток – у їх житті трохи більше "інструктажів" про безпечну поведінку на дорозі, шахраїв, підозрілих осіб і тому подібне.

Час для себе, свій простір, те, що любиш ти – і цим все сказано. Мій чоловік та діти з розумінням ставляться до моїх захоплень, тому якщо я «присіла на голку» або ж взялася за пензлик, намагаються мене не турбувати з приводу побутових дрібниць, щоб зайвий раз не відволікати.

А в основному, для хобі в мене останнім часом надто мало вільного часу, тому час натхнення - здебільшого нічна пора.

Ніколи не малюю і не вишиваю з поганим настроєм. Вірю в те, що ми програмуємо створені речі, вкладаємо в роботу емоцію, тому підхід до справи виключно і  завжди  з  добрими помислами.

Про заняття для душі

Вишивкою бісером зацікавилася відносно недавно, 4 роки тому, оскільки завжди хотіла вишити вишиванки для себе, чоловіка та дітей сама. Чомусь до душі найбільше припала вишивка бісером.

Непомітно для себе майже за 2 роки одягнула усіх домашніх (вишила 3 плаття, 2 блузи, 2 чоловічі сорочки, 5 рушників для ікон, пасхальні рушники, вишивала сумки, пасхальні яйця, обкладинку для блокнота). Багато речей подарувала, наприклад, рушники діти дарували в храм, де відвідують недільну школу. У планах – вишити новорічні іграшки на ялинку.

Картини за номерами - банальна історія. У жовтні минулого року ми з донькою захворіли, лікарі виявили коронавірусну інфекцію, а відтак були приречені до ізоляції. Знаючи жагу доньки до малювання, в мережі Інтернет я замовила їй картину за номерами. Натомість, так сталося, що вона почала, а за ніч я розмалювала її сама. Після цього замовила ще, і ще, і ще...

Загалом мене надихнула тематика Еммі Джадд, де зображені жінки, голови яких прикрашені квітами – символічний зв'язок жінки та природи.  Щось в них було особливе, що й мене надихнуло. Тепер невеличка колекція її картин є і в мене.

Ніколи не скажу, що ці хобі - це те, що супроводжує мене упродовж життя. Завжди знаходжу для себе щось інше та нове. Головне, що б в ту мить і в той час ця справа приносила задоволення та гармонійно доповнювала внутрішню частинку пазлу з буденного життя не стільки поліцейської, як звичайної жінки. 


Outdated Browser
Для комфортної роботи в Мережі потрібен сучасний браузер. Тут можна знайти останні версії.
Outdated Browser
Цей сайт призначений для комп'ютерів, але
ви можете вільно користуватися ним.
67.15%
людей використовує
цей браузер
Google Chrome
Доступно для
  • Windows
  • Mac OS
  • Linux
9.6%
людей використовує
цей браузер
Mozilla Firefox
Доступно для
  • Windows
  • Mac OS
  • Linux
4.5%
людей використовує
цей браузер
Microsoft Edge
Доступно для
  • Windows
  • Mac OS
3.15%
людей використовує
цей браузер
Доступно для
  • Windows
  • Mac OS
  • Linux