Іван Базилян служить у лавах поліції близько семи років. Закінчивши Львівський державний університет внутрішніх справ, розпочав свій професійний шлях з дільничного офіцера Луцького міськвідділу. Згодом працював інспектором дозвільної, зараз же правоохоронець виконує обов’язки поліцейського офіцера громади у Ківерцівській територіальній громаді. Він живе на території своєї громади та працює там, вникає у кожну проблемну ситуацію та намагається допомогти у вирішенні, що і підтверджує основний меседж ПОГів – «Я – ТУТ». Ми поспілкувалися з Іваном про роботу поліцейського офіцера, комунікацію з людьми, зміцнення довіри та проблеми громади.

Коли ви вирішили піти у поліцейські офіцери громади, що до цього спонукало і чи вірили ви у цей проєкт спочатку?

Ківерцівська міськрада взяла участь у проєкті «Поліцейський офіцер громади» у 2019 році. Тоді всім дільничним пропонували подати свою кандидатуру на участь у проєкті, і я також вирішив. Тоді було передбачено три вакантні місця, проте конкурс пройшли лише двоє. Відбір був непростий, складався з комп’ютерного тестування, співбесіди та випробування на поліграфі.

Скажу відверто – тоді ніхто в цей проєкт не вірив, але коли 11 червня минулого року я з Київського майдану з Луцька приїхав в Ківерцівський відділ поліції на новенькому службовому авто, то всі «ахнули».

Ваша громада є міською і, власне, дуже великою, як вам вдається осягнути усю територію і кожного мешканця?

Ківерцівська міська територіальна громада включає в себе одне місто та 23 прилеглі села, на її території проживає понад 27 тисяч мешканців. Ми намагаємось не оминути своєю увагою жодного населеного пункту, адже сама ідея проєкту полягає у тому, щоб кожен громадянин, навіть у найвіддаленішому селі, мав доступ до поліцейських послуг. 

У нас є відповідний графік, затверджений начальником Луцького районного управління поліції. Згідно нього у відповідний час ми виїжджаємо і проводимо прийоми громадян кожного старостинського округу. Проте і у Ківерцях проживає понад 16 тисяч мешканців, тут роботи теж дуже багато. Ми робимо все можливе, аби кожен мешканець нашої громади відчував нашу присутність і готовність допомогти.

Нещодавно наш міський голова зазначив, що винесе питання щодо виділення коштів на придбання ще одного службового автомобіля на сесію міськради. Про готовність продовжувати співпрацю в рамках проєкту він повідомив також керівництво ГУНП. Після купівлі транспортного засобу з’явиться ще одна посада ПОГа, це дуже потрібно для нашої величезної громади.

Що входить у ваші обов’язки?

У обов’язки входить все, що пов’язано з поліцією, і не тільки. Основний акцент ставимо на комунікації, тобто це не просто закритися у кабінетах у райуправлінні, а бути у тісному спілкуванні з мешканцями громади. Ми завжди на видноті, реагуємо на всі звернення, навіть на ті, які не належать до нашої компетенції, наприклад, порубати дрова бабусі. По-суті, це не твоя робота, але чисто по-людськи ти повинен допомогти.

Окрім цього, ми реагуємо на повідомлення, які надходять на 102. Інколи допомагаємо і слідчим, і дільничним, забезпечуємо безпеку дорожнього руху, працюємо з дітьми у навчальних закладах. Я також можу здійснювати досудові розслідування у формі дізнання. Повноважень є безліч, аби тільки все осягнути.

За результатами останніх опитувань ми бачимо, що довіра громадян саме до поліцейських офіцерів громади значно збільшилась. Чи помітили ви це у своїй громаді і як вас сприймають люди?

Те, що довіра людей до нас збільшується, я помітив у невеликій деталі: нещодавно у відділення поліції прийшла жінка, яка хотіла написати заяву з певної причини. Її просять зачекати представника слідчо-оперативної групи, а вона у відповідь: «Хочу, щоб тільки поліцейський офіцер громади у мене відібрав заяву». Хіба цей випадок не підтверджує зміцнення довіри?

У вас фіксовані робочі години? Якщо так, то як часто доводиться допомагати громадянам поза робочим часом і чи телефонують вам вночі?

Робочий день триває, як і у більшості, з 9 до 18 години, але коли ми отримуємо звернення поза цими годинами - все одно реагуємо.

Буває, що телефонують і вночі, звісно, я допомагаю, якщо сам не в змозі прибути на місце - реєструю повідомлення на 102 і туди направляють колег.

З якими проблемами громадяни звертаються найчастіше?

І у нашій громаді зараз дуже поширена проблема домашнього насильства. Навіть якщо взяти статистику по всій Україні: з кожним роком кількість повідомлень про домашнє насильство збільшується.

Можливо, люди стали більш обізнані у законодавстві, дехто вже просто не може терпіти. Знаєте, є таке поняття переповненої склянки: у порожню склянку ллють воду і згодом настає момент, коли та вода починає з неї виливатись, так інколи буває із жертвами домашнього насильства. Ми інформуємо та переконуємо людей, що не можна терпіти знущань, про факти будь-якого насильства потрібно повідомляти відповідні органи.

Єдине, в деяких випадках, під час реагування на домашнє насильство, у нас зв’язані руки нашим законодавством. Наприклад, часто постраждала особа просить забрати кудись кривдника, але ми ж знаємо, що можемо затримати його лише на 3 години. Дещо допомогло в роботі запровадження тимчасового заборонного припису та обмеженого припису. Так ми маємо право кривдника виселити з будинку на термін від 1 до 10 діб і заборонити у будь-який спосіб контактувати із потерпілою особою.

Якщо кривдник ігнорує цей припис, то автоматично він вчиняє адмінправопорушення, три і більше таких правопорушень – і настає кримінальна відповідальність.

Часто також повідомляють про крадіжки, тілесні ушкодження, незаконні порубки лісу, зауважу, що порівняно з минулим роком фактів порубок стає менше. На всі звернення належним чином реагуємо.

Ще один напрямок вашої діяльності – сім’ї, що опинилися у складних життєвих обставинах? В чому полягає праця з цими сім’ями?

Ми плідно співпрацюємо зі службою у справах дітей, найперше, контролюємо, чи належним батьки виконують батьківські обов’язки, перевіряємо, чи діти ходять в школу, як вони одягнені, чи нагодовані, в яких умовах проживають. Намагаємось донести дорослим, аби вони піклувалися про дітей.

Буквально декілька тижнів тому до нас надійшло повідомлення про зникнення матері вісьмох дітей. Жінка вже декілька днів не була вдома, малолітні діти залишились із бабусею, яка має проблеми із здоров’ям. Разом із співробітниками спецслужб ми виїхали на місце події, розшукали цю жінку, повернули її додому, провели профілактичну бесіду. І зараз вже бачимо, що ситуація змінилася, вона перестала вживати алкоголь, влаштувалася на роботу, проте амінпротокол за невиконання батьківських обов’язків ми все-таки склали. Поки продовжуємо спостерігати за цією сім’єю, в разі виявлення порушень – будуть вживатись певні заходи.

Як би ви оцінили свою роботу, чи вдається вам виконати ті пункти, які заклали у проєкт «Поліцейський офіцер громади?

Напевно, довіра наших мешканців – це найкраща оцінка нашої служби. Ми робимо дуже багато роботи безпосередньо для громади та її жителів, як ті білки в колесі: біжимо-біжимо, виконуємо свої обов’язки і отримуємо позитивні відгуки про нашу службу – це тримає в тонусі.

Звісно, в нашій роботі без негативу неможливо, але потрібно вміти з ним справлятися.  

Разом з напарником ми не ховаємося у кабінетах, нас всі знають, ми також знайомі з багатьма людьми. Можу впевнено сказати, що шляхетну місію поліцейського офіцера громади ми гідно виконуємо.

Марина Балдич

Сектор комунікації поліції Волинської області